З початку повномасштабної війни РФ проти України в Криму вже відкрито понад тисячу справ проти проукраїнських жителів півострова. Це справи з різних статей кодексів Росії. За даними Кримської правозахисної групи, найбільше справ за статтею про «дискримінацію армії РФ».
До євпаторійців Олени та Олександра Авдєєвих російські силовики вдерлися через вікно. Причина – їхні українські гасла та пісні, які записали сусіди і передали «куди слід». На відео видно, що жінку вдарили.
До Лариси Мохнакової із Сонячної долини перелазили через паркан. Привід, цитуємо – «у забороненій мережі Facebook чекала на Україну, підтримувала ЗСУ».
Богдану Щетиніну в Севастополі автомат приставили майже до обличчя.
Літнього діабетика Юрія Дербенєва із Феодосії, який за повідомленнями російських силовиків, «виступав проти СВО» (так російська влада називає повномасштабну війну проти України – КР) і «образив країну» в мережі «Одноклассники», спецназівці, що увірвалися, дуже сильно налякали.
Олега Губського із Керчі затримали з особливою жорстокістю. Російська влада звинуватила його в дискредитації армії, образі президента РФ та пропаганді ЛГБТ. Під час затримання його голову піднімали за волосся, щоб він представився.
Це приклади того, як заарештовують кримчан, яких російська влада вважає порушниками адміністративної статті про дискредитацію армії РФ.
Таких затримань стає дедалі більше. Але незгодних із війною та окупацією менше не стає, заявила на засіданні Третього парламентського саміту «Кримської платформи» постійна представниця президента України в АРК Таміла Ташева.
«Незважаючи на репресії, залякування, кримчани залишаються сильними. Вони продовжують чинити спротив окупації. Політично вмотивовані справи, справи за дискредитацію російської армії, абсурдні переслідування за українські символи відбуваються щодня. Понад тисячу справ проти тих, хто солідарний з Україною в Криму – це реальність, починаючи з 2022 року. Крим, як і інші тимчасово окуповані Росією території, хоче бути звільненим від російської окупації», – каже постійна представниця президента України в АРК Таміла Ташева.
Вже у березні 2022 року в законодавстві РФ з'явилися статті про кримінальну та адміністративну відповідальність за дискредитацію армії. Спочатку в Криму хапали людей за плакати «Ні війні!».
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну проукраїнських кримчан стали переслідувати агресивніше. Звинуватити можуть за висловлювання у соцмережах, за розмови на роботі, за пісні, за жовто-блакитні кольори речей, за оціночні судження про Володимира Путіна. Дійшло до емодзі у TikTok – за відео почали переслідувати 10-річну дівчинку із міста Саки. Мовляв, дискредитує армію та паплюжить прапор.
Російські ЗМІ Криму писали, мовляв, через вік дівчинку не можна притягнути за статтею, тому адмінпротокол склали на її маму – за нібито невиконання батьківських обов'язків щодо виховання неповнолітніх.
Цій молодій кримчанці довелося приїхати на півострів із материкової України через хворобу матері саме перед початком повномасштабного вторгнення. З міркувань безпеки ми не називаємо її ім'я і не показуємо обличчя. Вона бачила, якою небезпечною стала атмосфера на півострові для проукраїнських жителів.
«Зайвий раз просто не хотіла висуватись. І, звичайно, це все сягало абсурду: коли я бачила новини про те, що людей хапають за жовто-синій манікюр. Я вже розуміла, що в них теж це якийсь параноїдальний стан… У якийсь момент у місті я побачила напис «Путін вбивця». І це вперше я побачила просто на одній стіні. І поки я їхала в один кінець, у місце призначення, я бачила цей напис, а коли вже поверталася за кілька годин, його вже замазали фарбою. Тобто, всі дуже оперативно потурбувалися», – розповідає дівчина.
Кримчанка розповідає, що прихильники Росії дуже швидко стали агресивнішими і наводить як приклад дискусію з родичем.
«Вони одразу почали жити за законами воєнного часу, запровадили цензуру, посилили законодавство кримінальне, тобто всі ці статті за держзраду. І ти пояснюєш цьому родичу і кажеш, що вони не мають права переглядати телефони, вони не мають права особисті речі там [оглядати]. І він просто в той момент загорівся так, як сірник і почав говорити, що ми, та ми всі маємо право, ти бачиш, хто сюди їде, ти бачиш, які татуювання у людей, ти бачиш, що вони там усі зі свастикою, такі-растакі. На мене, звісно, почав наїжджати. Я й досі здивована, що за цей час він не здав мене нікому. Хоча моментів для цього було багато», – згадує дівчина.
За два роки у Криму створили цілу мережу для донесів. Один з її організаторів – феодосієць, колишній український прикордонник Олександр Таліпов. Він має кілька Telegram-каналів, у тому числі пропагандистський Telegram-канал «Крымский СМЕРШ», в якому він поширює персональні дані кримчан і погрожує їм. Багато опублікованих даних у Таліпова стають підставою для відкриття кримінальних справ проти кримчан. Ось що Таліпов розповідав рік тому:
«Притягнуто вже понад 500 осіб до адмінвідповідальності та заведено десятки кримінальних справ і, звичайно, чекаємо гучних справ щодо держзради, тому що наші «ждуни» скоро з такими статтями опиняться», – заявляв Таліпов в ефірі «Радио Крым», що просуває російську пропаганду.
Таліпов та його прихильники викладають у Telegram-каналі «Крымский СМЕРШ» дані про кримчан з антивоєнною чи проукраїнською позицією та передають її російським спецслужбам.
«Канал Таліпова, який, власне, є одним з основних, які надають інформацію ФСБшникам. Це проросійський блогер, ось він якраз «зливає» всю цю інформацію ФСБ. Плюс, я точно впевнена, що він та його поплічники однозначно є так званими «заявниками» – тобто тими, хто пише заяви. Тому що ФСБ і Центр «Е» повинні на чомусь сфабрикувати справи. І тому, власне, цей Таліпов і вся ця його група, вони точно ті люди, які допомагають сфабрикувати такі справи проти наших людей», – каже голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Кримчанка, яка опинилася на півострові на момент початку повномасштабки, каже, що хоча вона не виявляла відкрито свою проукраїнську позицію, відчуття того, що за нею можуть прийти, все одно переслідувало її. Особливо це сильно люди відчувають, каже вона, у селищах і невеликих містах, де всі одне про одного все знають.
«Ти знаєш усіх сусідів, від першого до останнього і, крім того, чергового поліцейського, і таке інше. Тобто це така атмосфера. І, звичайно, я розуміла, що ми знайомі з ним особисто, він знає, що я живу в Києві, як це, що це. У мене був на той момент трохи параноїдальний стан. Я справді могла дивитися у вікно, бачити якийсь чорний «бус» із затонованими вікнами і напружуватися. Або коли дзвонили у двері, я дивилася у «вічко» і не знала, хто це, і якщо це був якийсь чоловік, я відразу напружувалася. Тобто мені пощастило, ніхто жодного разу не причепився до мене», – ділиться спогадами дівчина.
З початку повномасштабного вторгнення Кримська правозахисна група зафіксувала 830 адміністративних справ за статтею про дискредитацію армії Росії. Ось відео про те, як пенсіонерці зі Старого Криму виписали 35 тисяч рублів штрафу та адмінарешт за тризуб і коментарі про армію РФ в «Одноклассниках».
2023 року, за даними Кримської правозахисної групи, до судів було передано 357 справ за статтею про «дискредитацію» армії Росії, а цього року лише за пів року в судах уже двісті таких справ. Правозахисники зазначають, що таких справ може бути більше, адже не вся інформація щодо судів у Криму доступна. І підстав для таких справ вигадують дедалі більше. Ось квартира чоловіка, якого звинуватили, що він нібито підтримував ЗСУ і… розфарбував помешкання у жовто-блакитні кольори.
«Це вже не тільки якщо ти публікуєш прямі заклики проти війни, проти так званої СВО і таке інше. Це може бути співчуття, наприклад, українському військовому. Тобто якщо якась публікація про те, що люди пишуть, як їм шкода, що гинуть наші воїни, захищаючи Україну – це також дискредитація, у їхньому розумінні. Це будь-які взагалі жовто-блакитні кольори. Це не тільки, як раніше, був просто прапор України, наприклад, фотографія із прапором чи ще щось. Зараз це просто будь-які жовто-блакитні кольори можуть трактуватися так званими суддями як дискредитація», – зазначає голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
До кримчан приходять у ВНЗ прямо на заняття, в лікарні під час прийому пацієнтів. І одразу ведуть відеозйомку. Матеріали часто передають сусіди, знайомі – знімають відео, записують на диктофон. Якщо людина намагається захищати свої права, її можуть звунуватити й за іншими статтями кримінального кодексу – з додатковими штрафами або адмінарештом.
«Випадки, коли при затриманні особи за вищезгадані адміністративні правопорушення, цю особу ще також звинувачують у непокорі законній вимозі співробітника поліції. За це особі може загрожувати штраф від 2 до 4 тисяч рублів, або адміністративний арешт строком до 15 діб. Але непокора законній вимозі співробітника поліції – це може бути будь-що. Навіть, умовно кажучи, небажання одразу протягом кількох секунд дати телефон на перевірку. Є багато дій, які можуть так звані правоохоронці в такий спосіб кваліфікувати, і за це особа може опинитися на кілька днів за ґратами», – зазначає аналітик громадської організації «КримSOS» Євген Ярошенко.
Під статтю за «дискредитацію» підпадають також і негативні висловлювання про Росгвардію чи приватні військові компанії. За цією ж статтею судять і за несхвальні висловлювання на адресу Володимира Путіна.
«Хоча, в принципі, навіть формально Путін і армія – це різні речі. Але, наприклад, негативне висловлювання проти Путіна, проти так званої місцевої влади, проти представників, зрозуміло там, збройних сил, але й також іншої влади – це також вважається дискредитацією російської армії. Будь-які публікації про злочини, скоєні російською армією, насамперед, злочини проти цивільних – так само трактуються. Тому, в принципі, майже все», – каже голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Є випадки переслідування за фотографії з підтримкою збірної України, наприклад, з футболу чи фото з українськими боксерами. Або за знімки взагалі не з символікою України і такі, що не стосуються армії РФ.
«Також були випадки дуже абсурдні, коли людей притягували до відповідальності за дії, які формально не мають жодного стосунку до російської армії. Наприклад, був випадок, коли одна людина в соціальній мережі виставила фотографію Будапешта 1956 року під час революції, де на трамваї був напис «Росіяни, йдіть на [нецензурно]». За це цю людину оштрафували», – згадує випадок аналітик громадської організації «КримSOS» Євген Ярошенко.
Громадська організація «Кримський процес» проаналізувала всі доступні кримські справи за статтею про дискредитацію російської армії за рік – з червня 2023 року до червня 2024 року.
Юристи дійшли висновку, що у цих справах кримські судді ігнорують більшість вимог навіть російського законодавства – у жодному разі суди не встановили наявність усіх трьох складових правопорушення (публічність, адресність та ознаки дискредитації). У 14% справ – не встановили наявність навіть хоча б одного з компонентів порушення.
Переслідування тепер можуть стосуватися і майна кримчан – у лютому 2024 року Володимир Путін підписав закон про конфіскацію майна у справах про дискредитацію російської армії.
Так, наприклад, у ялтинки Тетяни Куфельд замість штрафів забрали телефони, телевізор, пральну машину і навіть мультиварку. Кримчан загалом уже оштрафували за статтею за «дискредитацію» армії РФ на 26,4 млн рублів – такі дані постійного представництва президента України в АРК.
У соцмережах Криму активно поширюють відео з нібито каяттям затриманих кримчан. У деяких випадках людям дають в руки російські прапори, знімають на тлі портретів Путіна. Тексти схожі один на інший: про нібито усвідомлену вину, про вибачення, видалення матеріалів.
Але бувають й інші тексти. Так, у Севастополі чоловік із пляшкою в руках говорить на відео: «Я вибачаюсь за свою погану діяльність. Дякую товаришеві майору за те, що ця пляшка у мене в руках, а не в іншому місці».
Правозахисна ініціатива Irade вивчила близько сотні таких відео і дійшла висновку, що кожен четвертий кримчанин на них «зазнавав додаткових принижень».
До цього відносять шаблонність фраз, запис у приміщеннях силових структур.
«Правозахисники зібрали докази того, що деякі записи зроблено у приміщеннях силових структур. Вони дійшли висновку, що практика приниження власної гідності людей із проукраїнськими настроями застосовується в Криму масово, системно та переважно шаблонними методами (зачитуванням на відео юридично вивіреного та не характерного для простого мовлення тексту вибачень). Це робиться для демотивації осіб, які демонструють свої проукраїнські настрої та профілактики зростання таких настроїв шляхом залякування цивільного населення», – стверджують в Irade.
В організації «КримSOS» також підкреслюють, що всі ці записи зроблені після «обробки» людей російськими силовиками.
«У багатьох випадках затримані були змушені записати відео пропагандистського характеру, що вони вибачаються перед Путіним, перед російською армією, перед усім російським суспільством за свої вчинки, що вони нібито обіцяють більше нічого такого не робити, що вони підтримують нібито Путіна, підтримують проведення так званої «СВО» і таке інше. Важко оцінити щирість таких висловлювань після того, що вони пережили після роботи з боку російських силовиків», – зазначає аналітик громадської організації «КримSOS» Євген Ярошенко.
У Криму постійно переслідують людей за українські пісні, їх прослуховування на вулицях, у кафе та вдома, за їх збереження на своїх сторінках у соцмережах. Через пісні можуть і побити, часто після цього звільняють з роботи. За повторну дискредитацію – ще й кримінальна стаття.
«Як приклад: два роки тому викладач одного технікуму під час заняття включив перед студентами пісню «Байрактар». Потім до нього прийшли російські силовики, побили його жорстоко і за однією статтею заарештували на кілька діб, за іншою – оштрафували. А вже за два місяці він у соцмережі написав пост із засудженням повномасштабної війни. І ось цей пост трактували як повторну дискредитацію російської армії і пізніше викладача оштрафували на 100 тисяч рублів. Тобто притягнули до кримінальної відповідальності», – розповідає Ярошенко про справу Андрія Білозерова.
У березні 2023 року в Росії ухвалили зміни до закону, згідно з якими за повторну «дискредитацію» російських військових, які воюють проти України, можна отримати кримінальний вирок аж до 15 років ув'язнення.
Правозахисники зазначають також, що ФСБ, на їхню думку, формує списки з тих, кого оштрафували за дискредитацію – для подальших кримінальних справ за іншими статтями. Наприклад, звинувачення у створенні терористичних груп.
«Так було, наприклад, зі справою Кирила Баранника, Віктора Подвального. Це група чоловіків, наприклад, Баранника затримали в одному місці, а ще була група чоловіків, яких затримали в Ялті. І там раптом теж з'являється одна з фігуранток, жінка. І ця жінка раніше була засуджена за цією статтею про дискредитацію російської армії. А згодом вона раптом стає фігуранткою кримінальних справ. Тобто мені здається, якщо говорити про тенденцію, то в принципі з цієї бази людей, які так чи інакше були вже в адміністративних провадженнях, ФСБ складає собі таку певну базу, якщо потрібно десь розширити, наприклад, межі фабрикації кримінальної справи, налякати тим, що у нас тут страшна терористична група», – зазначає голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
За даними російських досліджень, Крим за підсумками 2023 року опинився в лідерах серед регіонів сусідньої Росії та окупованих нею українських регіонів за кількістю адмінпротоколів і кримінальних справ за так званою «антивоєнною» статтею.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.